By Олександр Мельник 
Корінь солодки (Glycyrrhiza glabra або Glycyrrhiza uralensis) століттями використовують у традиційній медицині Європи, Азії та України як засіб від кашлю, запалень і проблем травлення. Його солодкий смак і потужний склад роблять рослину одним із найпопулярніших фітопрепаратів в аптеках.
Основна діюча речовина — гліциризин (до 23 % у корені) — надає відхаркувальний, протизапальний і обволікаючий ефект. Водночас саме вона відповідає за більшість побічних реакцій при неправильному застосуванні.
У цій статті розберемо, від чого саме працює корінь солодки, як його правильно готувати, які дози безпечні у 2026 році та які помилки найчастіше допускають люди.
Що містить корінь солодки і як він працює
Корінь і кореневища солодки накопичують тритерпенові сапоніни (гліциризин і гліциризинову кислоту), понад 20 флавоноїдів (ліквіритин, глабридин), кумарини, стерини, аспарагін і вітамін С. Саме гліциризин надає солодкого смаку — він у 50 разів солодший за цукор — і відповідає за основну фармакологічну дію.
Механізм роботи простий і перевірений. Гліциризин стимулює вироблення секрету в бронхах, розріджує мокротиння і полегшує його відходження. Одночасно речовина пригнічує фермент 11β-гідроксистероїддегідрогеназу, через що кортизол діє довше. Це дає протизапальний ефект, схожий на слабкі кортикостероїди, але без їхніх класичних побічних дій у коротких курсах.
Флавоноїди додатково захищають слизові оболонки, мають антиоксидантну та антимікробну активність. Саме тому препарат офіційно входить до складу сиропів і зборів, зареєстрованих в Україні для лікування захворювань дихальних шляхів.
Від кашлю, бронхіту та проблем з диханням
Найчастіше корінь солодки застосовують саме при респіраторних захворюваннях. Відхаркувальна і обволікаюча дія допомагає при сухому і вологому кашлі, трахеїті, бронхіті, бронхоектатичній хворобі. Сироп на основі кореня входить до схем комплексної терапії інфекційно-запальних процесів, коли мокротиння відходить важко.
У клінічній практиці відвар або сироп зменшує подразнення рецепторів у горлі, розслабляє гладку мускулатуру бронхів і знижує інтенсивність кашльових нападів. Деякі дослідження показують, що полоскання або льодяники з екстрактом солодки зменшують біль у горлі після інтубації та при рецидивних афтах.
Важливо: при бронхіальній астмі рослина може виступати лише допоміжним засобом. Вона не замінює базову терапію інгаляційними кортикостероїдами чи бронходилататорами. Курс зазвичай обмежують 7–10 днями, щоб уникнути накопичення гліциризину.
Для шлунка, печії та виразкової хвороби
Другий великий напрямок застосування — захворювання шлунково-кишкового тракту. Корінь стимулює вироблення захисного слизу на поверхні шлунка та стравоходу, зменшує кислотність і прискорює загоєння дрібних ерозій. Тому його традиційно використовують при гастриті з підвищеною кислотністю, печії, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та в комплексному лікуванні виразкової хвороби.
Окремі дослідження показали, що додавання екстракту солодки до стандартної схеми ерадикації Helicobacter pylori підвищує відсоток успішного лікування. Рослина також має м’яку проносну дію завдяки сапонінам, тому допомагає при схильності до закрепів.
Для шлунка краще підходить дегліциризована форма (DGL), з якої видалили гліциризин. Вона зберігає обволікаючий ефект, але значно знижує ризик підвищення тиску. Звичайний корінь при тривалому прийомі може навпаки погіршити стан через затримку рідини.
Шкіра, імунітет та інші напрямки
Зовнішньо екстракт солодки застосовують при екземі, атопічному дерматиті, акне та пігментації. Флавоноїди та гліциретинова кислота зменшують запалення, свербіж і почервоніння. У деяких дослідженнях крем із коренем солодки показував ефективність, порівнянну з 1 % гідрокортизоном при легкій екземі.
Внутрішньо рослина має помірну противірусну та імуномодулюючу дію. Її використовують при герпесі, застудних захворюваннях і для підтримки організму в період підвищених навантажень. Деякі автори відзначають адаптогенний ефект — здатність м’яко регулювати рівень кортизолу і зменшувати відчуття хронічної втоми.
У косметології екстракт додають до засобів від куперозу та для освітлення шкіри, бо він пригнічує активність тирозинази і зменшує синтез меланіну.
Як правильно готувати і приймати: дози та рецепти
Найпоширеніші форми — сухий корінь для відвару, готовий сироп, настій, таблетки та капсули. Для домашнього приготування використовують сушену сировину, яку продають в аптеках.
Відвар: 10 г (приблизно 1 столова ложка) подрібненого кореня залити 200 мл холодної води, довести до кипіння і варити на малому вогні 15–20 хвилин. Настояти 30–40 хвилин, процідити. Приймати по 1–2 столові ложки 3 рази на день після їди. Курс — не довше 10 днів.
Настій: 1 чайну ложку кореня залити 200 мл окропу, накрити і настоювати 1–1,5 години. Пити по 50–70 мл 2–3 рази на день.
Сироп: готовий аптечний сироп дорослим — 1 десертна або чайна ложка 2–3 рази на день, дітям старше 1 року — половину дози. Перед застосуванням обов’язково струсити.
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує не перевищувати 100 мг гліциризину на добу. Це відповідає приблизно 5–10 г сухого кореня залежно від вмісту речовини. Дегліциризовані препарати можна застосовувати довше — до 4–6 тижнів під контролем лікаря.
| Форма | Дорослі | Діти (за призначенням) | Максимальна тривалість |
|---|---|---|---|
| Відвар / настій | 50–100 мл 2–3 рази/день | половина дози | 7–10 днів |
| Сироп | 5–10 мл 2–3 рази/день | 2,5–5 мл | 10 днів |
| Екстракт / капсули | за інструкцією (≤100 мг гліциризину) | лише за призначенням | до 4 тижнів (DGL) |
Джерело даних: рекомендації ВОЗ, інструкції до зареєстрованих препаратів та клінічні огляди 2024–2025 рр.
Поширені помилки та небезпечні міфи
Найчастіша помилка — пити відвар солодки «для очищення лімфи» або «для схуднення» місяцями. Гліциризин затримує натрій і виводить калій. Через 2–3 тижні регулярного прийому у багатьох людей підвищується артеріальний тиск, з’являються набряки, м’язова слабкість і порушення ритму серця.
Другий міф — «натуральне означає безпечне». Корінь солодки взаємодіє з діуретиками, кортикостероїдами, серцевими глікозидами та гіпотензивними препаратами. Він може посилювати їхню дію або навпаки знижувати ефективність.
Третя поширена помилка — давати сироп маленьким дітям без консультації. Хоча сироп дозволений з певного віку, дозування має розраховувати лікар з урахуванням ваги та супутніх захворювань.
З практики фітотерапевтів часто зустрічається ситуація, коли людина після тижня прийому відчуває покращення при кашлі, продовжує пити «для профілактики» і через місяць потрапляє до лікаря з гіпертонічним кризом або гіпокаліємією.
Коли варто звернутися до лікаря і актуальні дані 2026 року
Обов’язково проконсультуйтеся перед початком прийому, якщо у вас є артеріальна гіпертензія, захворювання нирок, серця, печінки, гіпокаліємія, глаукома або ви приймаєте будь-які ліки постійно. Вагітним і жінкам, які годують груддю, корінь солодки протипоказаний — високі дози підвищують ризик передчасних пологів.
Сучасні огляди (NCCIH, Healthline, клінічні метааналізи 2024–2025) підтверджують: докази користі при кашлі, печії та шкірних проблемах є, але вони середньої якості. Для більшості інших заяв (схуднення, онкопротекція, «очищення організму») якісних досліджень недостатньо.
Безпечна стратегія — короткі курси за чіткими показаннями, контроль тиску і рівня калію при курсах довше тижня, перевага дегліциризованих форм при захворюваннях шлунка.
Корінь солодки залишається цінним інструментом фітотерапії, коли його застосовують розумно. Він добре працює від кашлю, допомагає при печії та зовнішніх запаленнях шкіри. Але його сила одночасно є і джерелом ризику. Якщо дотримуватися дозувань, не перевищувати 7–10 днів і враховувати протипоказання, рослина приносить відчутну користь без зайвих ускладнень.