By Олександр Мельник 
Дефіцит вітаміну D залишається однією з найпоширеніших мікронутрієнтних проблем у світі, а в Україні — особливо. Через географічне розташування, тривалу зиму та спосіб життя більшість людей отримує недостатньо ультрафіолетового випромінювання для природного синтезу. Симптоми часто маскуються під звичайну втому, «осінню хандру» чи наслідки стресу, тому багато хто роками живе з низьким рівнем, не підозрюючи справжньої причини.
Вітамін D виконує роль гормоноподібної речовини: регулює засвоєння кальцію та фосфору, підтримує м’язову силу, імунну відповідь і навіть впливає на вироблення нейромедіаторів. Коли його запасів не вистачає, організм починає «економити» — і саме тоді з’являються характерні сигнали. Розуміння цих сигналів дозволяє вчасно зробити аналіз і запобігти серйознішим наслідкам.
Нижче зібрано актуальну інформацію про прояви дефіциту в різному віці, механізми їх виникнення, типові помилки самодіагностики та практичні кроки, які варто зробити вже зараз.
Чому дефіцит вітаміну D так поширений в Україні
Україна розташована переважно північніше 45–50° північної широти. З жовтня по березень кут падіння сонячних променів такий, що UVB-випромінювання майже не досягає поверхні землі в кількості, достатній для синтезу вітаміну D у шкірі. До цього додається офісний спосіб життя, одяг, що закриває більшу частину тіла, і часте використання сонцезахисних кремів улітку.
За даними українських лабораторних досліджень останніх років, у 45–80 % дорослого населення рівень 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) нижчий за 30 нг/мл. Особливо вразливі групи — люди старшого віку (шкіра гірше синтезує вітамін), особи з надмірною вагою (вітамін «ховається» в жировій тканині), вагітні, діти на грудному вигодовуванні без дотації та ті, хто має захворювання кишечника, печінки чи нирок.
Важливо розуміти: навіть улітку 10–15 хвилин перебування на сонці опівдні без сонцезахисту не завжди компенсують зимовий дефіцит, якщо людина працює в приміщенні. Тому симптоми часто проявляються саме в холодний період або після кількох місяців без достатнього надходження.
Основні симптоми у дорослих: від втоми до болю в кістках
Найчастіша скарга — хронічна втома, яка не минає після сну. Людина прокидається вже втомленою, до обіду відчуває потребу прилягти, а фізичні навантаження даються важче, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що рецептори до вітаміну D є в мітохондріях м’язових клітин, і при його нестачі порушується енергетичний обмін.
Другий класичний прояв — біль і слабкість у м’язах та кістках. Біль зазвичай ниючий, глибокий, локалізується в попереку, тазі, стегнах, ребрах або гомілках. М’язи ніби «ватні», особливо проксимальні (стегна та плечі) — важко підніматися сходами або вставати зі стільця без допомоги рук. Нічні судоми в литках також трапляються часто через порушення кальцієвого балансу.
Повільне загоєння ран і часті інфекції — ще один маркер. Вітамін D модулює роботу імунних клітин, тому при його дефіциті зростає сприйнятливість до ГРВІ, а застуди тривають довше. У жінок іноді відзначають порушення менструального циклу та підвищену емоційну лабільність.
У важких випадках розвивається остеомаляція — розм’якшення кісток. Кістки стають чутливими до натискання, підвищується ризик переломів навіть при невеликих травмах. Це вже не просто «симптом», а ускладнення, яке потребує негайної корекції.
Ознаки у дітей та підлітків
У дітей дефіцит проявляється інакше, бо кістки активно ростуть. Класичний наслідок — рахіт. Ранні ознаки: підвищена пітливість голови (особливо під час годування чи сну), дратівливість, порушення сну, м’язова гіпотонія. Дитина пізніше починає тримати голову, сидіти, ходити.
При прогресуванні з’являються деформації скелета: О- або Х-подібне викривлення ніг, «квадратна» голова, затримка закриття джерелець, рахітичні «чотки» на ребрах. Зуби прорізуються пізніше, емаль стає дефектною. У підлітків можуть бути болі в кістках під час росту, знижена витривалість і часті переломи.
Важливо: навіть помірний дефіцит без видимих деформацій може уповільнювати ріст і послаблювати імунітет. Тому педіатри в Україні рекомендують контролювати рівень вітаміну D у дітей з груп ризику, особливо взимку.
Менш очевидні прояви: настрій, імунітет і шкіра
Багато хто не пов’язує з вітаміном D зміни настрою. Проте рецептори до нього є в мозку, і нестача знижує синтез серотоніну. Результат — апатія, підвищена тривожність, сезонна депресія, яка посилюється саме взимку. У деяких людей з’являється безсоння або, навпаки, денна сонливість.
Шкіра і волосся також реагують. Сухість, свербіж, повільне загоєння дрібних пошкоджень, ламкість нігтів і випадіння волосся можуть бути пов’язані з порушенням мінералізації та місцевого імунітету шкіри. У жінок іноді помічають погіршення стану шкіри обличчя.
Ще один нюанс — підвищена пітливість, особливо голови. Це класична ознака, яку описували ще десятиліття тому, зокрема у немовлят, але вона трапляється й у дорослих.
Ці прояви рідко бувають ізольованими. Зазвичай людина відчуває одразу кілька: втому + біль у м’язах + погіршення настрою + часті застуди. Саме комбінація має насторожити.
Як підтвердити дефіцит: аналіз і інтерпретація рівнів
Єдиний надійний спосіб — аналіз крові на 25-гідроксивітамін D. Це маркер запасів вітаміну в організмі. Здавати краще вранці, натщесерце не обов’язково, але бажано уникати прийому добавок за день-два до аналізу.
Традиційні орієнтири, які досі використовують більшість українських лабораторій і клініцистів:
| Рівень 25(OH)D | Статус | Типові прояви |
|---|---|---|
| нижче 20 нг/мл (50 нмоль/л) | дефіцит | виражена втома, біль у кістках, м’язова слабкість, часті інфекції |
| 20–29 нг/мл (50–74 нмоль/л) | недостатність | помірна втома, погіршення настрою, знижена витривалість |
| 30–50 нг/мл (75–125 нмоль/л) | оптимальний для більшості | мінімальні або відсутні симптоми |
| понад 100–150 нг/мл | ризик токсичності | нудота, слабкість, порушення кальцієвого обміну |
Джерело: консенсусні підходи українських ендокринологів та міжнародні клінічні орієнтири (з урахуванням оновлень 2024–2025 рр.).
Варто зазначити: у 2024 році Endocrine Society переглянула свої попередні рекомендації і більше не наполягає на жорстких порогах «достатності» для здорових людей без симптомів. Проте для пацієнтів із клінічними проявами, остеопорозом, вагітністю чи хронічними захворюваннями контроль рівня залишається важливим.
Додатково лікар може призначити кальцій, фосфор, паратгормон і лужну фосфатазу, щоб оцінити наслідки дефіциту для кісткової системи.
Поширені помилки при самодіагностиці
Перша помилка — списувати все на стрес чи «просто вік». Втома і біль у кістках можуть мати десятки причин, але якщо вони поєднуються з частими інфекціями і погіршенням настрою взимку — варто перевірити вітамін D.
Друга — самостійно починати високі дози «про всяк випадок». Передозування можливе і небезпечне: воно призводить до гіперкальціємії, ураження нирок і судин. Без аналізу неможливо правильно підібрати дозу.
Третя — покладатися лише на харчування. Жирна риба, жовток, печінка та збагачені продукти дають лише невелику частку потреби. Основне джерело — сонце або добавки.
Четверта — ігнорувати супутні фактори. Ожиріння, целіакія, хвороба Крона, прийом деяких ліків (глюкокортикоїди, протисудомні) різко знижують рівень вітаміну D навіть при достатньому надходженні.
У реальних кейсах люди часто роками лікують «фіброміалгію» чи «хронічну втому», поки аналіз не покаже критично низький 25(OH)D. Після корекції симптоми значно зменшуються протягом кількох тижнів-місяців.
Коли звертатися до лікаря і що робити далі
Зверніться до терапевта, сімейного лікаря або ендокринолога, якщо:
- втома і біль у м’язах/кістках тривають понад 3–4 тижні без зрозумілої причини;
- у вас часті застуди (більше 4–5 разів на рік);
- є фактори ризику (вік понад 50, темна шкіра, ожиріння, захворювання захворювання ШКТ);
- плануєте вагітність або маєте остеопороз/переломи в анамнезі;
- у дитини спостерігаються затримка моторного розвитку, підвищена пітливість чи деформації.
Після отримання результату аналізу лікар підбере схему. При дефіциті зазвичай призначають насичуючі дози холекальциферолу (D3) на 4–12 тижнів з подальшим переходом на підтримуючу. Важливо приймати з жирною їжею для кращого засвоєння і контролювати рівень через 2–3 місяці.
Паралельно варто збільшити перебування на сонці в безпечні години (ранок і вечір улітку), додати до раціону жирну рибу 2–3 рази на тиждень і розглянути комбінацію з магнієм та вітаміном K2, які допомагають правильному використанню кальцію.
Дефіцит вітаміну D — не вирок і не «модна хвороба». Це конкретний, вимірюваний і здебільшого оборотний стан. Чим раніше ви розпізнаєте симптоми і перевірите рівень, тим легше повернути енергію, міцність кісток і стійкість імунітету. Не чекайте, поки втома стане звичкою — іноді один аналіз змінює самопочуття радикальніше, ніж будь-які стимулятори чи відпустки.